👩‍🎓 Дар’я Палій, студентка першого курсу магістратури Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова за спеціальністю D2 «Фінанси, банківська справа, страхування та фондовий ринок», стала переможницею конкурсного відбору Литовської ради науки та провела літо 2026 року у Вільнюсі. Два календарні місяці вона виконувала наукову (дослідницьку) роботу в межах студентської літньої практики у Вільнюському університеті – однієї з найстаріших вищих шкіл Європи. Для університету кораблебудування це ще один приклад того, як його студенти входять у європейський дослідницький простір навіть у складний час. Коли з’явилася можливість податися на конкурсний відбір, Дар’я, за її власним визнанням, не особливо вірила в шанси: учасників багато, і серед них – талановиті й уже помітні дослідники. Результати надійшли в останній день відбору, вночі, коли вона вже змирилася з відмовою.

«Мій шок досі важко передати словами», – згадує студентка.

🔬 Відбір проходив у рамках діяльності Литовської ради науки Research Council of Lithuania Student Summer Internship («Студентська літня практика»). Практика реалізовувалася як виконання студентського науково-дослідного проєкту «Climate FinTech: Can Technology Accelerate Green Investment?» / «Climate FinTech: чи можуть технології прискорити зелене інвестування?». Приймаюча сторона – Вільнюський університет (Vilnius University / Vilniaus universitetas). Безпосереднє місце практики – Бізнес-школа університету (VU Business School). Наукова керівниця практики – професорка Deimantė Vasiliauskaitė. Галузь дослідження – економічні науки. За умовами угоди зі студентом робота є додатковою дослідницькою діяльністю і не входить до структури освітньої програми НУК, але обов’язково буде врахована в додатку до диплома як додаткові навички і компетенції, здобуті здобувачем освіти. Фінансування передбачало цільову стипендію на проведення наукових досліджень у розмірі 1 000 євро на місяць відповідно до проєктної угоди. Після завершення практики студентка представила результати на конференції, яку організовує Литовська рада науки, та подала стислий виклад результатів проєкту.

📊 Офіційна тема літньої практики, зафіксована в студентській угоді, – «Climate FinTech: Can Technology Accelerate Green Investment?». Саме навколо цього питання будувався дослідницький план: огляд літератури, вибір методів, збір даних із терміналу Bloomberg, робота в програмному середовищі EViews, підготовка наукової статті до міжнародного рецензованого журналу та фінального звіту. Дар’я свідомо звузила фокус так, щоб поєднати литовський досвід із питаннями, які вже сьогодні важливі для України. Затверджена керівницею робоча назва дослідження – «Overcoming Investment Barriers: Lithuanian Climate FinTech in Ukraine’s Green Reconstruction» / «Подолання інвестиційних бар’єрів: литовський кліматичний фінтех у зеленій відбудові України».

💻 У роботі розглядалося, як кліматичний фінтех може знижувати інвестиційні бар’єри, підвищувати прозорість і ефективність фінансового ринку, а також які литовські практики потенційно можна адаптувати в Україні. Практична частина спиралася на дані Bloomberg: аналізувалися «зелені» фінансові інструменти, випущені в Україні, країнах Центральної та Східної Європи й Балтії у 2019–2025 роках. Для магістрантки це став перший досвід роботи з такою професійною системою. «Дані, фінансові показники, ESG-оцінки, аналітика, новини та графіки, які оновлюються в реальному часі, – усе це дозволило зовсім по-новому поглянути на роботу з фінансовою інформацією. Я досі в захваті від того, які можливості відкриваються завдяки цим технологіям», – каже Дар’я. Перед від’їздом було багато хвилювань: як зустрінуть, де житиме, чи все складеться. Більшість із них, як з’ясувалося вже на місці, виявилися зайвими. Вільнюс студентка описує як дуже зелене місто: навіть поруч з університетом і гуртожитками є лісові маршрути для прогулянок. Літо прохолодне, дощ – звична справа. Місцеві навіть жартують, що назва країни походить від литовського lietus – «дощ». Литовці багато подорожують, люблять активний відпочинок і, як неодноразово переконалася Дар’я, готові допомогти, якщо чогось не розумієш. Популярні місцеві застосунки, де можна знайти компанію для спільного малювання, пікніка чи концерту, суттєво допомогли з адаптацією. Координатори програми – молоді люди її віку – були привітні й доступні навіть для короткої розмови про звичайний день.

🗓️ За індивідуальним планом практики частина тижнів проходила безпосередньо в Бізнес-школі Вільнюського університету (ознайомлення з проєктом і терміналом Bloomberg, збір та обробка даних), а літературний огляд, узагальнення теорії, підготовка статті, звіту й участь у конференції LMT могли виконуватися дистанційно – з консультаціями керівниці через MS Teams. Окремо студентка говорить про людей, які підтримували її і в Миколаєві, і у Вільнюсі. Вона дякує професору Георгію Костянтиновичу Рогову за натхнення та рекомендацію взяти участь у програмі; декану факультету Вячеславу Вікторовичу Іваті та завідувачу кафедри Наталії Вадимівні Данік – за постійну допомогу, підтримку й поради. Науковій керівниці практики, професорці Deimantė Vasiliauskaitė, – за точні коментарі та рекомендації; Greta Svirupskytė – за допомогу з адаптацією та організаційними питаннями. Для кафедри фінансів і бухгалтерського обліку факультету економіки та екології моря НУК ця історія має ще й прикладне значення: магістрантка працювала на перетині зелених фінансів, фінтеху та відбудови – саме там, де українській економіці найближчими роками знадобляться фахівці, здатні читати міжнародні дані й перекладати їх мовою рішень.

💡 «Ця поїздка стала для мене цінним досвідом і навчила, що завжди варто спробувати. Саме це я хочу порадити іншим студентам: шукайте себе, нові проєкти, новий досвід, спробуйте попри страх і низькі шанси. Найгірше, що ви отримаєте, – відмову. А шанс, що серед усіх оберуть саме вас, більший, ніж ви думаєте», – підсумовує Дар’я Палій.

🌐 Історія Дар’ї Палій водночас показує послідовну позицію Факультету економіки та екології моря і Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова загалом – що якісна освіта здобувачів не обмежується аудиторією. Університет підтримує академічну й наукову мобільність, заохочує студентів до міжнародної співпраці та відкриває їм шлях до європейських дослідницьких майданчиків.