Climate Change Resilient Natural Resource Management Network

2025-2029, programme, funded by the German Academic Exchange Service (DAAD)

НОВИНИ ПРОЄКТУ

Партнери:

Brandenburgische Technische Universität. Cottbus — Senftenberg
Kharkiv National Automobile and Highway University
Sumy State University
Admiral Makarov National University of Shipbuilding
Kherson State Agrarian and Economic University
Technische Universität Dresden

Мета проєкту — створення навчального курсового модуля з питань кліматично адаптованих систем землекористування. У довгостроковій перспективі — студентська мобільність (навчання за кордоном, у Технічному університеті Дрездену або Бранденбурському університеті технологій (Котбус) і можливість отримати подвійні дипломи), розширення співпраці у сфері викладання та наукових досліджень, як між університетами — членами консорціуму, так і неуніверситетськими установами.

Чотири центральні наукові напрями діяльності

Інтегроване екологічне планування та зміна клімату

Зміна клімату сьогодні є однією з найбільших глобальних проблем. Стратегічно-концептуальні підходи до просторового екологічного планування, які включають як адаптацію землекористування, так і потенціал ефективних вуглецевих поглиначів у наземних екосистемах, є значним внеском у зменшення наслідків кліматичних змін.

Україна стикається з комплексними викликами: довгострокове підвищення температур, зміни в режимі опадів та екстремальні погодні явища (посухи, зливи) вже зараз істотно впливають на сільськогосподарські угіддя та великі водно-болотні угіддя. Через війну економічні інтереси та оптимізація врожайності стають домінантними у майбутньому землекористуванні. Питання охорони довкілля відходитимуть на другий план після відновлення сільського господарства.

Цей напрям діяльності відкриває можливості для розробки кліматично адаптованих систем землекористування у тісній співпраці з аграрними науками. Учасники опановуватимуть наукові методи аналізу, оцінки та впровадження просторового землекористування, адаптованого до кліматичних змін, включно з використанням екосистем як поглиначів CO₂. Міждисциплінарна співпраця між екологічним плануванням, просторовим плануванням, галузевими планами та плануванням охорони природи водно-болотних угідь міжнародного значення показує точки перетину для сталого землекористування в майбутньому.

Сільське господарство та кліматично адаптовані системи землекористування

Українські чорноземи є одними з найродючіших у світі та мають унікальну площу поширення. Вони відіграють ключову роль у глобальному постачанні продовольства та є важливою складовою зовнішньоторговельного балансу України.

Особливо чорноземи в Харківській, Сумській та інших областях зазнали значних пошкоджень унаслідок бойових дій останніх років. Серед найтяжчих наслідків — пожежі на полях напередодні жнив, спричинені прямими бойовими діями, що призводить до великих втрат урожаю. Цілеспрямоване знищення сільськогосподарської інфраструктури, включно із залізничними сполученнями та зерносховищами, значно обмежує транспортні та експортні потужності.

До безпосередніх наслідків війни також належать забруднення ґрунтів (залишки боєприпасів, пальне) та ущільнення ґрунтів через гусеничну техніку, що перешкоджає відновленню виробництва.

Цей напрям зосереджується на інтеграції кліматично адаптованого сільського господарства, яке дозволяє сталий обробіток деградованих сільськогосподарських ландшафтів. Розглядаються інноваційні агротехнології для збереження чорноземів, впровадження кліматично стійких культур, стратегії боротьби з ерозією, поліпшення вологості ґрунтів (наприклад, метод alley cropping), а також технології дистанційного зондування — усе це є частиною нових навчальних та дослідницьких практик.

Захист і розвиток великих водно-болотних угідь

Водно-болотні угіддя є одними з найцінніших екосистем в Україні. Вони виконують ключові функції в регуляції клімату, водного балансу та збереженні біорізноманіття. Вони накопичують великі обсяги CO₂, регулюють водні потоки та забезпечують середовище існування для численних спеціалізованих видів.

Особливо важливими є угіддя в Миколаївській та Херсонській областях, що зазнали значних руйнувань внаслідок війни. Наприклад, руйнування Каховської ГЕС мало катастрофічні наслідки: затоплення великих територій, висихання колишніх заплав і вивільнення токсичних відкладень призвели до довготривалих екологічних втрат.

Скорочення водних ресурсів (через збільшення випаровування) та збереження вуглецю є ключовими питаннями майбутнього управління водно-болотними угіддями. Для великих річок, таких як Дніпро, мають бути розроблені концепції відновлення заплав, покращення якості води та захисту від повеней.

Адаптація до Водної рамкової директиви ЄС, зменшення забруднення та розробка сталих стратегій управління водними ресурсами — це основа для захисту водотоків і болотних екосистем у контексті євроінтеграції України.

Екологічні цінності та суспільна стійкість

Екологічні збитки, спричинені війною, суттєво вплинули на усвідомлення важливості охорони природи, сталого розвитку та адаптації до кліматичних змін в Україні. Стало зрозуміло, що відновлення країни потребує не лише технічних і екологічних заходів, а й сильної участі суспільства.

Екологічні питання тісно пов’язані з політичними, економічними та соціальними процесами, і лише завдяки суспільному діалогу та активній участі населення можуть бути знайдені стійкі рішення. Йдеться про зміцнення суспільної стійкості.

У короткостроковій перспективі вона має вирішальне значення для подолання наслідків війни, зокрема для охорони довкілля та відновлення місцевих середовищ життя. У довгостроковій перспективі вона необхідна для адаптації до кліматичних змін, сталого використання природних ресурсів і побудови стійких соціо-екологічних структур.

Останні три роки засвідчили виняткову стійкість українського суспільства — завдяки громадянській активності, самоорганізації та колективному подоланню кризи. Цей досвід має величезну цінність і може бути адаптований у Німеччині, зокрема в контексті адаптації до кліматичних змін, захисту від катастроф і екологічної освіти.

Центральне питання цього напряму — як вибудовувати та зміцнювати суспільну стійкість у ліберально-демократичному суспільстві. У той час як авторитарні режими змушують населення пристосовуватися до криз шляхом примусу та репресій, у демократичних суспільствах стійкість — це складне завдання. Вона повинна зростати через підвищення обізнаності, добровільну участь та колективну взаємодію.

Отже, підтримка партиципативних, сталих і стійких структур є четвертим ключовим напрямом цього проєкту.

1 напрямок Інтегроване екологічне планування та зміна клімату (BTU CS)
	2 напрямок Сільське господарство та кліматично адаптовані системи землекористування (KhNAHU, SSU)	3 напрямок Захист і розвиток великих водно-болотних угідь (NUoS, KSAEU)

4 напрямок Екологічні цінності та суспільна стійкість (TUD)

Семестр спільної міжнародної мобільності (з весняного семестру 2027)	Курикулярне поглиблення „Climate Resilience Strategies for Natural Resources“
	Обов’язковий модуль	Integrated Environmental Planning and Adaptation to Climate Change			6 ECTS
	Вибірковий модуль	Agriculture and Climate-Adaptive Land Use Systems	або	Protection and Development of Large-Scale Wetlands	6 ECST
	Обов’язковий модуль	Ecological Value Discourses and Societal Resilience			6 ECST
	Study Project Modul	International Mobility for Field Research Practice			12 ECTS
	30 ECTS

Партнерський університет	SoSe 2027	WiSe 27/28	SoSe 2028	WiSe 28/29	SoSe 2029	WiSe 29/30
Brandenburgische Technische Universität Cottbus-Senftenberg	4	Семестр в рідному університеті	4	Семестр в рідному університеті	4	Створений базис для магістерської програми Double-Degree
Kharkiv National Automobile and Highway University (KhNAHU)	2		2		2
Sumy State University (SSU)	2		2		2
Admiral Makarov National University of Shipbuilding (NUoS)	2		2		2
Kherson State Agrarian and Economic University (KSAEU)	2		2		2
Спільна когорта	12		12		12

Цілі проєкту (Очікувані результати):

OC1: У рамках навчання за кордоном з інтегрованою науково-дослідною практикою в партнерських університетах буде створено навчальний модуль «Стратегії кліматичної стійкості природних ресурсів»

(Модуль 1 програми фінансування; Ціль програми 1)

OC2: Буде запроваджена довгострокова міжнародна програма академічної мобільності для проходження польової науково-дослідної практики в природних регіонах Німеччини та України у співпраці з німецькими та українськими інституційними партнерами

(Модуль 1 програми фінансування; Ціль програми 1)

OC3: Українські та німецькі студенти здобудуть професійні компетентності в межах модуля «Стратегії кліматичної стійкості природних ресурсів» у сферах захисту та розвитку великих водно-болотних угідь і кліматично адаптованих систем землекористування

(Модуль 1 програми фінансування; Ціль програми 2)

OC4: У співпраці з інституційними партнерами буде створено спільну українсько-німецьку мережу випускників з метою сприяння професійному обміну, спільним науковим проєктам, екологічним ініціативам та розвитку кар’єри

(Модуль 1 програми фінансування; Ціль програми 3)

OC5: Адміністративний персонал залучених університетів пройде підвищення кваліфікації в межах тренінгів з інтернаціоналізації та управління в кризових умовах

(Модуль 2 програми фінансування; Ціль програми 4)

OC6: Академічний персонал українських університетів отримає додаткові фахові та дидактичні компетентності завдяки програмам підвищення кваліфікації та професійному обміну, що сприятиме якісному викладанню в міжнародних освітніх програмах

(Модуль 2 програми фінансування; Ціль програми 4)

OC7: Буде створено основу для можливої реалізації українсько-німецької спільної магістерської програми з подвійним дипломом між залученими університетами

(Модуль 1 програми фінансування; Ціль програми 1)