Мистецька освіта об’єднує: науковці й практики в професійному діалозі
26–27 лютого 2026 року на базі Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова відбувся Всеукраїнський науково-практичний семінар «Мистецька освітня галузь: методики й технології», який об’єднав 300 учасників - науковців, викладачів закладів вищої та фахової передвищої освіти, учителів мистецьких дисциплін закладів загальної середньої освіти, керівників закладів освіти з різних куточків України. Метою заходу стало обговорення актуальних проблем і перспектив розвитку мистецької освіти, висвітлення результатів сучасних науково-методичних пошуків у галузі викладання музичного мистецтва та інтегрованого курсу «Мистецтво», обмін професійним досвідом щодо впровадження інноваційних педагогічних технологій, цифрових інструментів, інклюзивних та арт-терапевтичних практик, а також узагальнення вітчизняного й зарубіжного досвіду організації мистецької освіти в умовах воєнного стану та післявоєнного відновлення України. 26 лютого робота семінару розпочалася пленарним засіданням, яке задало стратегічний і концептуальний тон усій подальшій роботі. У доповідях було окреслено ключові напрями модернізації мистецької освіти: оновлення змісту та методик викладання, розвиток вокально-хорової підготовки майбутніх фахівців, осмислення сучасного підручника як цілісної освітньої системи, упровадження цифрових інструментів у професійну підготовку педагогів-музикантів, а також удосконалення підходів до оцінювання навчальних досягнень учнів у контексті НУШ.
Особливу увагу було приділено питанням інклюзії, інтеграції мистецьких дисциплін, розвитку творчого потенціалу здобувачів освіти та формуванню компетентностей, необхідних сучасному вчителю мистецтва. Виступи поєднували наукову глибину з практичною спрямованістю, що дало змогу учасникам побачити цілісну картину трансформаційних процесів у галузі.
Практичне продовження пленарних ідей відбулося у форматі майстер-класів, під час яких педагоги продемонстрували ефективні методики роботи на уроках мистецтва, сучасні інтерпретації музичного репертуару, нетрадиційні техніки образотворчої діяльності та приклади організації творчої взаємодії з учнями різного віку. Таким чином, перший день семінару став змістовним поєднанням наукової аналітики та живої педагогічної практики, створивши підґрунтя для подальшої професійної дискусії. Другий день семінару відбувався у форматі паралельної роботи двох вебінарних кімнат, що дозволило охопити широкий спектр проблематики - від фахової підготовки майбутніх учителів до інновацій шкільної практики.
У Вебінарній кімнаті №1 обговорювалися питання проєктної діяльності, компетентнісного підходу, тілесної перкусії, цифрових інструментів, організації віртуального хору в НУШ, сучасних арт-практик та інклюзивних форм соціокультурної реабілітації. Свої напрацювання представили науковці й практики з Рівного, Ізмаїла, Вараша, Києва, Миколаєва, Добропілля, Хмельницького, Південноукраїнська та інших міст України.
У Вебінарній кімнаті №2 порушувалися питання інтегративно-інтерпретаційної компетентності майбутніх учителів, цифрових інструментів у вокально-хоровій підготовці, жанрово-стильового розмаїття фортепіанної музики ХХ–ХХІ століть, професійної підготовки майбутніх педагогів-музикантів, популяризації класичної музики в ХХІ столітті, комунікативної культури викладача та інклюзивних методик роботи з дітьми з особливими освітніми потребами. Окрему увагу привернули онлайн-трансляції відкритого уроку з класу скрипки (м. Тернопіль) та серія майстер-класів із Київської, Донецької, Дніпропетровської та Полтавської областей, що засвідчили високий рівень педагогічної майстерності та професійну стійкість українських освітян в умовах війни. Семінар став потужною платформою для професійного діалогу, консолідації наукової та педагогічної спільноти, обміну досвідом і вироблення спільних стратегій розвитку мистецької освіти.
Учасники відзначили актуальність порушених тем, практичну спрямованість виступів та високий рівень організації заходу. Проведення таких ініціатив засвідчує, що мистецька освіта України не лише зберігає свій потенціал у складних суспільних умовах, а й активно розвивається, формуючи нову якість професійної підготовки майбутніх учителів та нові можливості для творчого розвитку учнів.