26–27 лютого 2026 року на базі Національногоуніверситету кораблебудування імені адмірала Макарова відбувся Всеукраїнський науково-практичний семінар «Мистецька освітня галузь: методики й технології», який об’єднав 300учасників — науковців, викладачів закладів вищої та фахової передвищої освіти, учителів мистецьких дисциплін закладів загальної середньої освіти, керівників закладів освіти з різних куточків України.
Метою заходу стало обговорення актуальних проблем і перспектив розвитку мистецької освіти, висвітлення результатів сучасних науково-методичних пошуків у галузі викладання музичного мистецтва та інтегрованого курсу «Мистецтво», обмін професійним досвідом щодо впровадження інноваційних педагогічних технологій, цифрових інструментів, інклюзивних та арт-терапевтичних практик, а також узагальнення вітчизняного й зарубіжного досвіду організації мистецької освіти в умовах воєнного стану та післявоєнного відновлення України.
26 лютого робота семінару розпочалася пленарним засіданням, яке задало стратегічний і концептуальний тон усій подальшій роботі. У доповідях було окреслено ключові напрями модернізації мистецької освіти: оновлення змісту та методик викладання, розвиток вокально-хорової підготовки майбутніх фахівців, осмислення сучасного підручника як цілісної освітньої системи, упровадження цифрових інструментів у професійну підготовку педагогів-музикантів, а також удосконалення підходів до оцінювання навчальних досягнень учнів у контексті НУШ.
Особливу увагу було приділено питанням інклюзії, інтеграції мистецьких дисциплін, розвитку творчого потенціалу здобувачів освіти та формуванню компетентностей, необхідних сучасному вчителю мистецтва. Виступи поєднували наукову глибину з практичною спрямованістю, що дало змогу учасникам побачити цілісну картину трансформаційних процесів у галузі.
Практичне продовження пленарних ідей відбулося у форматі майстер-класів, під час яких педагоги продемонстрували ефективні методики роботи на уроках мистецтва, сучасні інтерпретації музичного репертуару, нетрадиційні техніки образотворчої діяльності та приклади організації творчої взаємодії з учнями різного віку.
Таким чином, перший день семінару став змістовним поєднанням наукової аналітики та живої педагогічної практики, створивши підґрунтя для подальшої професійної дискусії.
Другий день семінару відбувався у форматі паралельної роботи двох вебінарних кімнат, що дозволило охопити широкий спектр проблематики -від фахової підготовки майбутніх учителів до інновацій шкільної практики.
У Вебінарній кімнаті №1 обговорювалися питання проєктної діяльності, компетентнісного підходу, тілесної перкусії, цифрових інструментів, організації віртуального хору в НУШ, сучасних арт-практик та інклюзивних форм соціокультурної реабілітації. Свої напрацювання представили науковці й практики з Рівного, Ізмаїла, Вараша, Києва, Миколаєва, Добропілля, Хмельницького, Південноукраїнська та інших міст України.
У Вебінарній кімнаті №2 порушувалися питання інтегративно-інтерпретаційної компетентності майбутніх учителів, цифрових інструментів у вокально-хоровій підготовці, жанрово-стильового розмаїття фортепіанної музики ХХ–ХХІ століть, професійної підготовки майбутніх педагогів-музикантів, популяризації класичної музики в ХХІ столітті, комунікативної культури викладача та інклюзивних методик роботи з дітьми з особливими освітніми потребами.
Окрему увагу привернули онлайн-трансляції відкритого уроку з класу скрипки (м. Тернопіль) та серія майстер-класів із Київської, Донецької, Дніпропетровської та Полтавської областей, що засвідчили високий рівень педагогічної майстерності та професійну стійкість українських освітян в умовах війни.
Семінар став потужною платформою для професійного діалогу, консолідації наукової та педагогічної спільноти, обміну досвідом і вироблення спільних стратегій розвитку мистецької освіти.
Учасники відзначили актуальність порушених тем, практичну спрямованість виступів та високий рівень організації заходу.