clear_all

Національний Університет Кораблебудування ім. адмірала Макарова

Квасницький Вячеслав Федорович

 

Квасницький Вячеслав Федорович

Завідувач кафедри зварювального виробництва

Доктор технічних наук, професор

E-mail: welding@nuos.edu.ua; kvas38@ukr.net

ORCID:

Scopus ID: 6506813333

Web of Science ID: U-4065-2017

Scholar Google:scholar.google.com.ua/citations?user=VT_YnpkAAAAJ&hl=uk

Основні навчальні дисципліни:

Теорія процесів зварювання; спеціальні способи зварювання; паяння матеріалів; з’єднання спеціальних сталей, сплавів та інших матеріалів.

Сфера наукових інтересів:

інноваційні технології з’єднання та обробки матеріалів в машинобудуванні, суднобудуванні та новій техніці.

КВАСНИЦЬКИЙ ВЯЧЕСЛАВ ФЕДОРОВИЧ народився в с. Надеждівка Голованівського району  Кіровоградської області 7 червня 1938 р. Закінчив середню школу № 1 в м. Первомайськ Миколаївської обл. у 1955 р. Поступив до Миколаївського кораблебудівного інституту імені адмірала С.Й. Макарова на кораблебудівний факультет. У той час конкурс на факультет був 8 абітурієнтів на 1 місце. Закінчивши чотири курси, Квасницький В.Ф. перевівся на відкриту на факультеті нову спеціальність «Устаткування та технологія зварювального виробництва», оскільки ця технологія була і залишається основною в суднобудуванні, а її механізація і автоматизація була головною задачею. Приваблювало, те що в м.Миколаєві в той час швидко розвивалось суднове газотурбобудування. Якщо в суднокорпусобудуванні використовувалися традиційні низьколеговані сталі, тов газотурбобудуванні основними конструкційними матеріалами були високолеговані сталі і жароміцні нікелеві сплави, які вимагали нових способів і технологій зварювання. Оскільки ефективність газових турбін залежить  від температури газу, то на завод щорічно поступали нові матеріали від жароміцних сплавів до кераміки, розроблялися і використовувались нові способи зварювання і паяння.

Сформована нова група пройшла продовжений курс навчання і в червні 1961 р. її випускники отримали диплом «Інженер-кораблебудівник зі спеціалізацією по зварюванню» з розподілом на суднобудівні та машинобудівні підприємства, в тому числі на «Південний турбінний завод» (ПТЗ) «Південний машинобудівний завод (ПМЗ), м. Дніпропетровськ, Інститут електрозварювання ім. Є.О. Патона, науково-дослідні інститути Міністерства суднобудівної промисловості, їх філіали і заводи півдня України, Прибалтики, північної Росії, Білорусії, Казахстану.

Більшість випускників стали кандидатами і докторами наук, керівниками і їх заступниками підприємств, Лауреатами Державних премій. Заслуженими працівниками в різних галузях. Це в значній мірі обумовлено науковою роботою з п’ятого курсу інституту. Дипломні проекти і роботи були пов’язані з конкретними реальними темами і виробництвом. Наприклад Квасницький В.Ф. працював над технологією і обладнанням дифузійного зварювання у вакуумі жароміцних нікелевих сплавів газових турбін. В дипломному проекті була розроблена установка і проведені дослідження, а через рік виготовлена установка УДЗВ-ДТ (установка дифузійного зварювання у вакуумі деталей турбін) на кафедрі зварювального виробництва, де працював асистентом Квасницький В.Ф. На ПТЗ виготовляли перші охолоджувані соплові лопатки з дифузійним зварюванням у вакуумі вихідної кромки.

Установка УДЗВ-ДТ поклала початок використання вакуумних технологій на ПТЗ, де сьогодні вони є основними (електронно-променеве зварювання, паяння напилення, лиття).

В 1964-1965 і 1974-1975 роках Квасницький В.Ф. пройшов стажування в СФРЮ, суднобудівні заводи якої виконували велике замовлення для Союзу, і працював в Інституті зварювання в м. Любляна (Словенія).

У 1991 р. групі вчених і спеціалістів ІЕЗ ім.Є.О. Патона, ЦНДІКМ «Прометей», НВО «Енергія» та інших за створення, розробку та широке промислове впровадження вакуумних технологій та обладнання присуджено премію РМ СРСР  в області науки  і техніки. Серед Лауреатів були також випускники  кафедри зварювального виробництва докт. техн. наук, проф. Квасницький В.Ф., заст. головн. інженера ПТЗ Ніколаєнко В.П. і заст. керівника ЦНДІ «Сіріус» Ємельянов В.М.

За цією тематикою Квасницьким В.Ф. було захищено кандидатську (1967 р.) і докторську дисертації (1987, ЦНДІ КМ «Прометей»).

Науковий напрям роботи кафедри – зварювання  і споріднені процеси та технології в газотурбобудуванні почав свій розвиток з 1960 р., а у 80-ті роки вийшов на всесоюзний і міжнародний рівень, а також за рамки суднобудування. В 1970 – 1980 роки виконано широкий комплекс досліджень і розроблено обладнання для зварювання, паяння і електронно-променевого напилення у надвисокому вакуумі для космічної техніки та ядерної енергетики.

В 1981 р. було розроблено і введено в експлуатацію Надвисоковакуумний комплекс ВВУ-1Д, що не має аналогів у світі, для дифузійного зварювання, паяння та іонно-плазмового напилення при виготовленні штатних вузлів НВО «Енергія», що отримав статус Національного надбання України.

У 1985 р. в інституті  на базі кафедри зварювального виробництва за ініціативи і під керівництвом Квасницького В.Ф. створено галузеву лабораторію Міністерства суднобудування СРСР по з’єднанню жароміцних матеріалів.

З 1980 р. Квасницький В.Ф. є завідувачем кафедри зварювального виробництва. За сумісництвом він виконував обов’язки декана кораблебудівного факультету (1975-1987 рр.), а з 14.01.1988 р. затверджений Мінвузом СРСР проректором з наукової роботи МКІ (1988-1990 рр.), а потім обирався за конкурсом на посаду проректора з наукової роботи УДМТУ НУК (1993-2009 рр.)

З 29.01.2010 Квасницький В.Ф. року є директором НДІ «Паяння і зварювання тиском у вакуумі» НУК, керівником наукової школи «Паяння та зварювання жароміцних і спеціальних матеріалів». Усього школою підготовлено 12 кандидатів, 2 доктори наук і доктор філософії (PhD).

Квасницький В.Ф. на базі університету спільно з суднобудівними заводами півдня України створено «Судновий учбовий центр зварювальної техніки», в якому він був першим керівником. В центрі підготовлено 24 провідних спеціалістів зварювання, отримавших дипломи «Європейський інженер по зварюванню» та «Міжнародний інженер по зварюванню». Навчання проводилося за Німецько-Українським грантом та програмою «Трансформ».

Наукові та педагогічні здобутки Квасницького В.Ф. відображені у більше ніж 300 наукових, методичних і Офіційних документах Регістра судноплавства України. Опубліковано 10 монографій, підручників і навчальних посібників з грифом МОН українською, англійської і російською мовами, близько 270 наукових статей, отримано близько 30 авторських свідоцтв і патентів. Був одним із співавторів Энциклопедии «Машиностроение», том III-4.

За наукові та освітні досягнення Квасницький В.Ф. отримав почесне звання «Заслужений працівник народної освіти України», медаль «Ветеран праці», нагрудні знаки «За наукові досягнення», «Петро Могила», «За заслуги», подяку Прем’єр-міністра України за сумлінну працю і вагомий особистий внесок у сфері наукової і науково-технічної діяльності. Отримав диплом Лауреата премії Ради Міністрів СРСР в галузі науки і техніки в 1991 р., та диплом Лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки у 2011 р.

Квасницький В.Ф. був обраний членом Королівського інституту кораблебудування (RINA) і Інституту морської техніки, науки і технологій (IMarEST) Великобританії та декількох громадських академій України (інженерної, суднобудівної, вищої школи). Був членом секції Комітету по Державних преміях України (1997-2015 рр.), членом Спеціалізованої вченої ради ІЕЗ ім.. Є.О. Патона (1997-2015 рр.)